Що таке хард-форки й софт-форки блокчейну?

У контексті блокчейн-реєстрів форк означає процес впровадження нового оновлення в мережу блокчейну. 

У міру розвитку блокчейн-проєктів розробники регулярно оновлюють свої базові протоколи для підтримки нових оновлень програмного забезпечення або виправлення застарілих функцій.

Залежно від типу оновлення, що впроваджується, воно може бути або не бути зворотно сумісним з оригінальним ланцюгом. У деяких випадках нові оновлення програмного забезпечення безпосередньо не впливають на роботу протоколу, і розробники можуть впроваджувати їх, не викликаючи збоїв у мережі. Вони відомі як м’які форки.

Водночас деякі оновлення є складними та можуть впроваджувати абсолютно нові функції, які не є зворотно сумісними зі старим кодом. Активація цих конкретних змін вимагає більше зусиль і іноді може бути дуже руйнівною для мережі. Вони відомі як жорсткі форки.

Розуміння різних типів блокчейн-форків може бути важливим кроком до усвідомлення повного потенціалу технології блокчейн. Отже, почнімо.

Існує два основні типи блокчейн-форків: 

• М’який форк: зворотно сумісне оновлення правил протоколу, яке не створює два окремі ланцюги. Воно забезпечує плавний перехід, оскільки всі вузли в мережі можуть продовжувати перевіряти транзакції та блоки, підтримуючи консенсус, навіть якщо деякі учасники вирішать не оновлювати своє програмне забезпечення.
• Жорсткий форк: значне та незворотне відхилення в правилах протоколу блокчейну, що призводить до двох окремих і несумісних ланцюгів. Зазвичай це відбувається, коли в код блокчейну вносяться суттєві зміни, що часто призводить до створення нової криптовалюти та спільноти.

М’який форк відбувається, коли розробники здійснюють зворотньо сумісне оновлення протоколу блокчейну.

Після м’якого форку вузли, які, можливо, не оновилися до найновішої версії протоколу, все ще можуть працювати в мережі блокчейну без збоїв. Транзакції та блоки, що відповідають новим правилам, є дійсними та сумісними з блоками, які були підтверджені до м’якого форку, а також з новими блоками, створеними після м’якого форку.

М’які форки зазвичай використовуються для впровадження незначних змін, таких як виправлення помилок або оптимізація. Це пов’язано з тим, що м’які форки можуть бути виконані без повного розділення ланцюга.

Жорсткий форк — це несумісна зі старими версіями зміна протоколу блокчейну.

Жорсткі форки призводять до значних і незворотних змін у протоколі блокчейну, що робить нову версію блокчейну несумісною з попередньою версією.

Розробники активують цей тип форку, коли значне оновлення мережі впроваджує нові правила блокчейну, несумісні зі старим протоколом.

Жорсткі форки призводять до розділення мережі на два окремі блокчейни: один дотримується старого протоколу, а інший — нового.

Кожна гілка, що виникає в результаті жорсткого форку, працює незалежно. Це означає, що після жорсткого форку вузли мережі приймають транзакції як дійсні на одній гілці форку, але не підтримують іншу гілку, що виникає в результаті розділення.

Жорсткі форки часто відбуваються, коли є потреба внести суттєві зміни в мережу, наприклад, впровадити нові функції, покращити безпеку або усунути вразливості. Вузли мережі та розробники повинні оновити своє програмне забезпечення до нової версії форку, щоб продовжувати брати участь у мережі.

Розробники та спільноти вузлів історично впроваджували жорсткі форки для вирішення внутрішніх суперечок між важливими членами спільноти. У багатьох випадках напруженість між командами щодо нових функцій, важливих рішень або майбутніх напрямків переростала в запеклі публічні баталії.

Це часто завершувалося тим, що одна сторона здійснювала жорсткий форк блокчейну, щоб створити абсолютно нову версію, що відгалужується, зі своєю унікальною криптовалютою. Тоді майнери, вузли та інші члени ширшої спільноти вирішують, яку форковану мережу вони бажають використовувати надалі.

Однак багато інших блокчейнів регулярно проводять м’які форки, щоб впровадити нові функції або внести менш значущі оновлення в сам протокол блокчейну. 

Хоча жорсткі форки часто можуть виглядати як результат розбіжностей у спільноті, м’які форки частіше є результатом взаємної згоди спільноти щодо необхідності оновлення для підтримки мережі.

Ethereum та Ethereum Classic

У 2016 році мережа Ethereum зазнала жорсткого форку, щоб скасувати відомий злам DAO, під час якого хакери викрали Ether (ETH) на мільйони доларів.

Однак частина спільноти не погодилася з таким підходом. Натомість вони продовжували підтримувати оригінальний блокчейн, що призвело до створення Ethereum Classic (ETC). 

Перегляньте нашу сторінку порівняння Ethereum та Ethereum Classic для отримання додаткової інформації про цей жорсткий форк та відмінності між цими блокчейнами.

Ці два типи форків є основними механізмами в блокчейн-просторі, які сприяють інноваціям, покращенню безпеки та масштабованості. 

У той час як жорсткі форки призводять до створення нових ланцюгів з розбіжними протоколами, м’які форки впроваджують зворотньо сумісні зміни. 

Ці форки відіграли ключову роль у формуванні ландшафту блокчейну, дозволяючи мережам адаптуватися та розвиватися у відповідь на технологічні та керовані спільнотою зміни.

Тепер, коли ви дізналися все про різні типи форків, чи готові ви зробити наступний крок у своїй криптоподорожі?

Натисніть кнопку нижче, щоб створити свій обліковий запис і купити криптовалюту на Kraken сьогодні!