Розвінчуємо криптоміфи: Біткоїн нічим не підтримується

Правила протоколу Bitcoin стверджують, що існуватиме лише 21 мільйон біткоїнів. Ці грошові одиниці програмно випускаються в обіг і дотримуються заздалегідь визначеного графіку емісії, який не може бути змінений жодною окремою особою, компанією чи урядом.

Наразі в обіг вже випущено приблизно 20 мільйонів біткоїнів. Очікується, що решта монет буде поступово випущена в обіг протягом наступних ста років.

Ця доведено обмежена пропозиція в поєднанні зі стійкістю до цензури, безкордонністю та відсутністю дозволів у транзакціях біткоїна робить цю криптовалюту цінною. Це унікальні властиві риси, яких не мають фіатні валюти та інші класи активів.

Крім того, біткоїн є більш портативним, подільним і взаємозамінним, ніж фізична валюта. До нього також може отримати доступ будь-хто у світі за допомогою смарт-пристрою та підключення до Інтернету, що робить його справді глобальною валютною системою.

Біткоїн підтримується поєднанням складної математики та криптографічних методів, які дозволяють протоколу функціонувати. Зокрема, Bitcoin використовує низку криптографічних алгоритмів для захисту своєї мережі та випуску валюти.

Разом ці алгоритми закладають основу для надійної електронної платіжної системи, яка є бездозвільною, безкордонною та стійкою до цензури.

Протокол Bitcoin, як відомо, працює на основі набору комп'ютерних правил, які диктують важливі параметри для його власної криптовалюти. Розподілена мережа волонтерів дотримується цих правил і виконує ключові ролі, такі як майнінг, щоб допомагати підтримувати та захищати мережу за допомогою своїх комп'ютерів. Волонтери часто отримують винагороду за свою роботу в мережі через майнінгові винагороди.

Таким чином, Bitcoin здатний замінити значну частину людської участі програмним забезпеченням. Можна уявити це як торговий автомат. Протокол значною мірою працює автоматично, але все ще потребує участі людей для його підтримки.

Біткоїн покладається на свою мережу волонтерів для забезпечення безпеки. 

Кожен волонтер підтримує власну копію блокчейну Bitcoin, по суті, діючи як незалежний власник реєстру. Це означає, що навіть якщо мережа Bitcoin теоретично буде скомпрометована, повна історія всіх транзакцій може бути відновлена з комп'ютера однієї особи, і за достатньої кількості вузлів, що повідомляють дані, може бути підтверджена як правдива та точна.

Найбільшою загрозою для публічної блокчейн-мережі, такої як Bitcoin, є атака 51%. Це відбувається, коли особа або група осіб об'єднують достатньо ресурсів, щоб отримати більшість контролю над мережею. 

Якщо одна сутність здатна контролювати понад 51% хешрейту мережі (загальна сума всієї обчислювальної потужності, спрямованої на майнінг), вона отримує можливість порушити цілісність реєстру. Це може включати можливість подвійного витрачання коштів та блокування вхідних транзакцій за бажанням.

Однак ймовірність атаки 51% зменшується зі зростанням розміру мережі. Чим більше волонтерів залучено до майнінгу біткоїнів, тим більший хешрейт. Це, у свою чергу, означає, що зловмисники повинні залучити ще більшу кількість обчислювальної потужності, щоб захопити мережу. На поточному рівні для здійснення такого типу атаки проти Bitcoin знадобилася б приголомшлива сума грошей.

Традиційно національні валюти, такі як долар США або британський фунт стерлінгів, підтримувалися еквівалентними золотими резервами. Це означало, що кожна одиниця фізичної валюти могла бути обміняна в будь-який час на її вартість у золоті.

Прив'язка паперових банкнот до дорогоцінного, обмеженого товару допомагала забезпечити вартість базової валюти та обмежувала кількість нових одиниць, які могли бути випущені. 

Зрештою, дефіцит золота стримував економічне зростання, і країни прагнули розвиватися швидше, ніж дозволяла наявність золота. Це призвело до відмови від золотого стандарту та відв'язки їхніх валют від будь-якої фізичної підтримки.

На сьогодні всі національні валюти перейшли на «фіатні» валюти. Вони не мають жодної підтримки з боку реальних активів. Натомість вартість базової валюти залежить від здатності уряду кожної країни погашати свої борги.

Ціни на фіатні валюти більше не прив'язані до вартості товару, а базуються на стабільності уряду, що їх випускає, а також на загальних принципах попиту та пропозиції. Загалом, чим сильніша економіка країни, тим вищий попит і вартість її фіатної валюти.

Без підтримки золота фіатні валюти не мають внутрішньої цінності. Їхня єдина грошова цінність встановлюється вірою користувачів у здатність їхніх відповідних урядів підтримувати економічну стабільність.

Через надмірний друк нової валюти та його наслідки у вигляді інфляції, купівельна спроможність цих фіатних валют зазвичай значно знижується з часом. Між 1900 і 2010 роками купівельна спроможність долара США впала на 98%.

У деяких випадках стрімке зростання цін може призвести до гіперінфляції, що часто віщує загибель базової фіатної валюти. Загальноприйнято вважати, що гіперінфляція виникає, коли місячний рівень інфляції перевищує 50% (коли ціни на загальні товари та послуги стають на 50% дорожчими протягом одного місяця).

Понад 35 фіатних валют зазнали краху через гіперінфляцію лише у двадцятому столітті. Коли громадяни усвідомлюють, що їхні гроші швидко знецінюються, вони можуть вирішити обміняти їх на інші іноземні валюти або товари, щоб застрахуватися від стрімкої інфляції. Гіперінфляційні валюти також втрачають свою міжнародну привабливість, змушуючи країни виводити кошти та тримати більш стабільні активи.

Таким чином, фіатні валюти мають цінність і функціонують лише тоді, коли уряди належним чином підтримують їх як надійний засіб обміну.

На національному рівні фіатні валюти забезпечуються банківською мережею та правоохоронними органами.

Банки захищають кошти вкладників і їм довіряють зберігання основних записів, особистої інформації своїх клієнтів тощо. 

Місцеві органи, такі як поліція, забезпечують, щоб громадяни не створювали та не поширювали власні гроші.

На міжнародному рівні країни зрештою покладаються на свої збройні сили для забезпечення своїх фіатних валют. Як світова резервна валюта, долар США використовується для розрахунків у міжнародній торгівлі та інвестиціях. Це виникло незадовго до закінчення Другої світової війни, після міжнародної зустрічі, відомої як Бреттон-Вудська конференція.

Це надало Сполученим Штатам низку привілеїв, а саме постійний світовий попит на їхню валюту. Сполучені Штати відмовилися від золотого стандарту в 1971 році, а закінчення Бреттон-Вудської угоди було офіційно ратифіковано через кілька років. Щоб зберегти статус долара як світової резервної валюти, Сполучені Штати тепер повинні підтримувати свою військову міць, щоб забезпечити продовження його використання країнами.

Загалом, очевидно, що Bitcoin представляє прозору, глобально доступну валютну систему, яка є доведено дефіцитною, має чітку монетарну політику та управляється виключно її користувачами. Крім того, Bitcoin працює як транскордонна, надійна платіжна система, яка працює 24/7, 365 днів на рік.

Фіатні валюти, з іншого боку, є примусово нав'язаним засобом обміну, яким мають право керувати лише обрані. Іншими словами, фіат також «нічим не підтримується». Цей розгляд має змусити будь-кого, хто використовує той самий аргумент проти біткоїна, замислитися.

Готові зробити наступний крок у своїй криптоподорожі з надійною та прозорою біржею? Натисніть кнопку нижче, щоб почати роботу з Kraken вже сьогодні!